Інтерв'ю із нашою вокалісткою Соломією Чубай на "Галицькому кореспонденті".
- Я так розумію, в музику тебе привів брат, відомий музикант Тарас Чубай? Розкажи, як це було.
В музику мене ніхто не приводив... Я просто росла собі і вважала, що те, що мій брат грає на альті чи на гітарі, - то у всіх таке і нічого тут особливого нема. І ті всі тусовки поетів, музикантів, художників, які приходили до нас і жили, - то з усіма так. А коли підросла і стала підлітком, зрозуміла, що моя сім'я - особлива. Я почала співати випадково. Тарас записував молодий гурт чи помагав у зведенні альбому, і вони якраз шукали вокалістку. Це був гурт «Без цукру». Брат не був у захваті, але саме так я почала співати. Це був 1999 рік, у нас навіть свій хіт був "У всьому винна я" (сміється).
- Жінка на рок-н-рольній сцені... Навколо переважно чоловіча компанія, плюс всілякі переїзди, не завжди добрі умови. Як ти це переживаєш?
Розумієш, я не мала аж таких частих гастролей. І якщо ми виступали тоді чи зараз виступаємо з "Джалапітою", то ми їздимо переважно Західною Україною. Ми ж неформат... А чоловіків я люблю, мене завжди оточували хлопці, мені з ними легше. Вони для мене зрозуміліші.
